простелений

просте́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до простелити.

|| простелено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який простелився де-небудь або в якомусь напрямку.

Значення в інших словниках

1. простелений — просте́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. простелений — ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до простели́ти. Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (І. Нечуй-Левицький); Олександр Іванович мельки глянув на зелену блискучу матерію з вишитими на ній якимись візерунками...  Словник української мови у 20 томах
3. простелений — ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до простели́ти. Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (Н.-Лев., II, 1956, 230); Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах