простелений

ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до простели́ти.

Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (Н.-Лев., II, 1956, 230);

Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (Кол., Терен.., 1959, 40);

// просте́лено, безос. присудк. сл.

*Образно. Весні злотокосій Простелено шлях… (Ющ., Люди.., 1959, 47).

2. у знач. прикм. Який простелився де-небудь або у якомусь напрямку.

Всюди Перед тобою простір, простелений кругом безмежним (Зеров, Вибр., 1966, 153);

У життя дорога нам простелена, Є у нас і сила і снага (Бичко, Вогнище, 1959, 303).

Значення в інших словниках

1. простелений — просте́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. простелений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до простелити. || простелено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який простелився де-небудь або в якомусь напрямку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простелений — ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до простели́ти. Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (І. Нечуй-Левицький); Олександр Іванович мельки глянув на зелену блискучу матерію з вишитими на ній якимись візерунками...  Словник української мови у 20 томах