простелений
ПРОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до простели́ти.
Мокрина знімала хліб з воза і клала на простелене на траві рядно (І. Нечуй-Левицький);
Олександр Іванович мельки глянув на зелену блискучу матерію з вишитими на ній якимись візерунками, що була простелена на .. ліжку (Б. Антоненко-Давидович);
Перед ними уже простелена велика полотняна серветка і розкриті рюкзаки (П. Колесник);
// просте́лено, безос. пред.
* Образно. Весні злотокосій Простелено шлях... (О. Ющенко).
2. у знач. прикм. Який простелився де-небудь або у якомусь напрямку.
Всюди Перед тобою простір, простелений кругом безмежним (М. Зеров);
У життя дорога нам простелена, Є у нас і сила і снага (В. Бичко).
Словник української мови (СУМ-20)