Значення в інших словниках
-
простеляти —
простеля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
простеляти —
ПРОСТЕЛЯ́ТИ див. простила́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
простеляти —
СТЕЛИ́ТИ (класти, розкладати що-небудь на якійсь поверхні), СЛА́ТИ, ПРОСТИЛА́ТИ, ПРОСТЕЛЯ́ТИ, РОЗСТИЛА́ТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, ПОСТИЛА́ТИ розм., ПОСТЕЛЯ́ТИ розм.; НАСТИЛА́ТИ, НАСТЕЛЯ́ТИ, ВИСТЕЛЯ́ТИ, МОСТИ́ТИ (рівномірним шаром). — Док.
Словник синонімів української мови
-
простеляти —
Простеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; простели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять і простила́ти, -ла́ю, -ла́єш; просла́ти, -стелю́, -сте́леш, -сте́лють
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
простеляти —
ПРОСТЕЛЯ́ТИ див. простила́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
простеляти —
Простеля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. простелити, -лю, -леш, гл. = простилати, прослати.
Словник української мови Грінченка