простибі

прости́бі

простибіг, присл., заст.

1》 у знач. вставн. сл. Вибачай[те], вибач[те].

За простибі (простибіг) — даром.

Спасибі і простибі (простибіг) — щиро дякую.

2》 у знач. ім., невідм., діал. Милостиня.

Значення в інших словниках

1. простибі — ПРОСТИ́БІ, ПРОСТИ́БІГ, присл., заст. 1. у знач. вставн. сл. Вибачай[те], вибач[те]. [Килина (дивиться на ниву, де стоїть Мавка):] А хто ж то женцем у вас? [Мати:] Та там одна сирітка... (Нишком).  Словник української мови у 20 томах
2. простибі — Прости́бі, прости́-біг  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. простибі — ПРОСТИ́БІ, ПРОСТИ́БІГ, присл., заст. 1. у знач. вставн. сл. Вибачай[те], вибач [те]. [Килина (дивиться на ниву, де стоїть Мавка):] А хто ж то женцем у вас? [Мати:] Та там одна сирітка… (Нишком). Таке воно, простибіг, ні до чого… (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
4. простибі — Прости́бі сокр. изъ прости-біг. Прости Богъ. Шух. І. 77. Простибі, що такого бажаю. Полт. І спасибіг вам, паниченьку, і простибіг вам за вашу ласку. Левиц. Пов. 224.  Словник української мови Грінченка