простиглий

прости́глий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до простигнути 1).

Значення в інших словниках

1. простиглий — прости́глий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. простиглий — ПРОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прости́гнути 1. Щербина сидів перед простиглим чаєм, охопивши руками чорняву свою голову (О. Ільченко); – Я вже, певно, ні до чого не придатна, – сказала Мокрієвська...  Словник української мови у 20 томах
3. простиглий — ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. простиглий — ПРОСТИ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прости́гнути 1. — Я вже, певно, ні до чого не придатна, — сказала Мокрієвська, похапцем хлепчучи простиглий чай та запихаючи рот паляницею (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах