простилатися
простила́тися
-ається і простелятися, -яється, недок., простелитися, -стелиться і рідко прослатися, -стелеться, док.
1》 Розстилаючись, укривати яку-небудь поверхню.
2》 Охоплювати який-небудь широкий простір.
3》 Стелячись, поширюватись у просторі (про дим, туман і т. ін.).
4》 у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін. Пролягати, тягнутися куди-небудь.
|| перен. Робити що-небудь приступним, можливим, досяжним для когось.
Простелився шлях — відкрився шлях кудись, перед ким-небудь (про те, що стає приступним, можливим, досяжним).
5》 тільки док., розм. Лягаючи, простягтися де-небудь, на чомусь.
|| заст. Упасти долілиць, ниць.
Великий тлумачний словник сучасної української мови