простилатися

простила́тися

-ається і простелятися, -яється, недок., простелитися, -стелиться і рідко прослатися, -стелеться, док.

1》 Розстилаючись, укривати яку-небудь поверхню.

2》 Охоплювати який-небудь широкий простір.

3》 Стелячись, поширюватись у просторі (про дим, туман і т. ін.).

4》 у сполуч. зі сл. шлях, дорога, стежка і т. ін. Пролягати, тягнутися куди-небудь.

|| перен. Робити що-небудь приступним, можливим, досяжним для когось.

Простелився шлях — відкрився шлях кудись, перед ким-небудь (про те, що стає приступним, можливим, досяжним).

5》 тільки док., розм. Лягаючи, простягтися де-небудь, на чомусь.

|| заст. Упасти долілиць, ниць.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простилатися — простила́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. простилатися — ПРОСТИЛА́ТИСЯ, а́ється і ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПРОСТЕЛИ́ТИСЯ, сте́литься і рідко ПРОСЛА́ТИСЯ, сте́леться, док. 1. Розстилаючись, укривати собою яку-небудь поверхню. Словник української мови у 20 томах
  3. простилатися — ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. простилатися — ПРОСТИЛА́ТИСЯ, а́ється і ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПРОСТЕЛИ́ТИСЯ, сте́литься і рідко ПРОСЛА́ТИСЯ, сте́леться, док. 1. Розстилаючись, укривати яку-небудь поверхню. Словник української мови в 11 томах