просторікуватість — Великий тлумачний словник сучасної мови

просторікуватість — просторі́куватість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
просторікуватість — ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. просторі́куватий. Хитрість, удаване дивацтво, просторікуватість Семка – це своєрідний засіб боротьби з ворогом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
просторікуватість — БАГАТОСЛІ́В'Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів'я при бідності змісту). Словник синонімів української мови