просторікуватий
просторі́куватий
-а, -е, розм.
Який багато, часто беззмістовно говорить.
|| В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипросторі́куватий
-а, -е, розм.
Який багато, часто беззмістовно говорить.
|| В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови