Словник синонімів Караванського

просторікуватий

Багатослівний, багатомовний, марнослівний, ок. рясномовний.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. просторікуватий — просторі́куватий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. просторікуватий — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
  3. просторікуватий — -а, -е, розм. Який багато, часто беззмістовно говорить. || В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просторікуватий — ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ, а, е, розм. Який багато, часто беззмістовно говорить; // В якому багато зайвого (про розповідь, оповідання і т. ін.); багатослівний. Сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання..  Словник української мови у 20 томах
  5. просторікуватий — БАГАТОСЛІ́ВНИЙ (про розповідь і т. ін. — який містить у собі багато зайвого), ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. Розмова не в'язалася, одначе теплою була і багатослівною (Д.  Словник синонімів української мови
  6. просторікуватий — Просторі́куватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. просторікуватий — Просторікуватий, -а, -е Многорѣчивый. К. ХП. 116. В її просторікуватому оповіданні. Г. Барв. 425.  Словник української мови Грінченка