прострочувати

простро́чувати

I -ую, -уєш, недок., прострочити, -строчу, -строчиш, док.

1》 перех.Прошивати строчкою що-небудь, робити строчку на чомусь. Прострочити шви.

2》 перех. і без додатка. Пробивати наскрізь кого-, що-небудь, стріляючи з кулемета, автомата (або про кулемет, автомат).

3》 тільки док., перех. і неперех. Дати чергу з кулемета, автомата.

|| перен., розм. Швидко промовити.

4》 тільки док., неперех. Строчити якийсь час.

II -ую, -уєш, недок., прострочити, -чу, -чиш, док., перех. і неперех.

Пропускати встановлений термін чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. прострочувати — простро́чувати 1 дієслово недоконаного виду прошивати простро́чувати 2 дієслово недоконаного виду пропускати термін  Орфографічний словник української мови
2. прострочувати — (шов) прошивати строчкою; П. прострілювати; (термін) пропускати, (сплату) ок. задавнювати, передавнювати.  Словник синонімів Караванського
3. прострочувати — Запізнюватися, запізнитися, позапізнюватися, задавнювати, задавнити, позадавнювати, удавнювати, удавнити, повдавнювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. прострочувати — ПРОСТРО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПРОСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док. 1. що. Прошивати строчкою що-небудь, робити строчку на чомусь. Прострочити шви. 2. кого – що і без дод.  Словник української мови у 20 томах
5. прострочувати — ПРОПУСТИ́ТИ що (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИ розм., ПРОГА́ЯТИ розм., ПРОДИВИ́ТИСЯ розм., ПРОГЛЕ́ДІТИ розм., ПРОГЛЯДІТИ розм., ПРОМОРГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови