простукотати

простукота́ти

-очу, -очеш і простукотіти, -очу, -отиш, док., розм.

1》 Док. до стукотати, стукотіти.

2》 Пройти, пробігти, проїхати зі стукотом.

Значення в інших словниках

1. простукотати — простукота́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. простукотати — ПРОСТУКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ПРОСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. 1. Док. до стукота́ти, стукоті́ти. Нічний [сторож], мабуть, махнув рукою: дзвінке дерев'яне калатайло .. безладно простукотіло (Дніпрова Чайка); Не шелесне ліс.  Словник української мови у 20 томах