протеже

протеже́

невідм., ч. і ж., книжн.

Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик.

Значення в інших словниках

1. протеже — протеже́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. протеже — як ім. протеґований, опікуваний, підопічний; П. улюбленець, с. фаворит.  Словник синонімів Караванського
3. протеже — Піклуванець, висуванець, див. фаворит, протегувати, ставленик  Словник чужослів Павло Штепа
4. протеже — ПРОТЕЖЕ́, невідм., ч. і ж. Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик. Він протеже пані суддихи Магульської (І.  Словник української мови у 20 томах
5. протеже — протеже́ (від франц. protege – той, що перебуває під захистом, ставленик) особа, що користується чиєюсь прихильністю або рекомендацією, влаштовуючи свої справи, службову кар’єру; чийсь ставленик, улюбленець.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. протеже — ПІДОПІ́ЧНИЙ ім. (той, кого хтось опікає), ПРОТЕЖЕ́ книжн. Він любив Іванових дітей, а найстаршого з них, Василя, вважав своїм підопічним і, крім ласощів, дарував йому цікаві книжки (Д.  Словник синонімів української мови
7. протеже — Протеже́ (фр.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. протеже — рос. протеже особа, що користується будь-чиєю протекцією, підтримкою.  Eкономічна енциклопедія