протеже

ПРОТЕЖЕ́, невідм., ч. і ж.

Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик.

Він протеже пані суддихи Магульської (І. Франко);

Особа та зіставалась у надії, що Макар Іванович дасть протеже її місце в своїй канцелярії (М. Коцюбинський);

Те, що ця дівчина – протеже дяді Васі, я відчув одразу, та й з вигляду вона була типова українка: чорнява, з тонкими довгими бровами й лагідним виразом обличчя (Б. Антоненко-Давидович);

Юнак Хмельницький, бувши найкращим учнем колегії і протеже самого шефа Станіслава Жолкєвського, .. пишався своїм походженням з простого роду (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. протеже — протеже́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. протеже — як ім. протеґований, опікуваний, підопічний; П. улюбленець, с. фаворит.  Словник синонімів Караванського
3. протеже — невідм., ч. і ж., книжн. Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протеже — Піклуванець, висуванець, див. фаворит, протегувати, ставленик  Словник чужослів Павло Штепа
5. протеже — протеже́ (від франц. protege – той, що перебуває під захистом, ставленик) особа, що користується чиєюсь прихильністю або рекомендацією, влаштовуючи свої справи, службову кар’єру; чийсь ставленик, улюбленець.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. протеже — ПІДОПІ́ЧНИЙ ім. (той, кого хтось опікає), ПРОТЕЖЕ́ книжн. Він любив Іванових дітей, а найстаршого з них, Василя, вважав своїм підопічним і, крім ласощів, дарував йому цікаві книжки (Д.  Словник синонімів української мови
7. протеже — Протеже́ (фр.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. протеже — рос. протеже особа, що користується будь-чиєю протекцією, підтримкою.  Eкономічна енциклопедія