протинати
протина́ти
-аю, -аєш, недок., протнути і протяти, -тну, -тнеш, док., перех.
Розтинаючи, робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.).
|| перен. Швидким рухом розрізати, розсікати (повітря, воду, простір і т. ін.).
|| перен. Перетинати яку-небудь місцевість, перехрещуватися з чимсь, проходити крізь що-небудь (про дорогу, річку і т. ін.).
|| перен. Проникати, проходити крізь щось (про світлові промені).
|| перен. Різко, голосно звучати, порушуючи тишу.
|| перен. Пильно, прискіпливо, допитливо вдивлятися в кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови