протинати

протина́ти

-аю, -аєш, недок., протнути і протяти, -тну, -тнеш, док., перех.

Розтинаючи, робити в чому-небудь отвір, крізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.).

|| перен. Швидким рухом розрізати, розсікати (повітря, воду, простір і т. ін.).

|| перен. Перетинати яку-небудь місцевість, перехрещуватися з чимсь, проходити крізь що-небудь (про дорогу, річку і т. ін.).

|| перен. Проникати, проходити крізь щось (про світлові промені).

|| перен. Різко, голосно звучати, порушуючи тишу.

|| перен. Пильно, прискіпливо, допитливо вдивлятися в кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протинати — протина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протинати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  3. протинати — ПРОТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОТНУ́ТИ, ПРОТЯ́ТИ, тну́, тне́ш, док., кого, що. Розтинаючи, робити в чому-небудь отвір, наскрізну рану (гострим предметом, кулею і т. ін.). Я сам йому горло зубами протну (М. Старицький); Кінець [дошки] .. Словник української мови у 20 томах
  4. протинати — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови