протиставний

протиста́вний

-а, -е.

Пов'язаний з протиставленнями.

Протиставний сполучник лінгв. — сполучник, який поєднує речення або члени речення, що протиставляються одне одному (напр., а, та, проте).

Значення в інших словниках

1. протиставний — протиста́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. протиставний — ПРОТИСТА́ВНИЙ, а, е: △ Протиста́вний сполу́чник див. сполу́чник.  Словник української мови у 20 томах