протоколіст

протоколі́ст

-а, ч., заст.

Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. протоколіст — протоколі́ст іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. протоколіст — ПРОТОКОЛІ́СТ, а, ч., заст. Дрібний чиновник, що веде протоколи (в суді, канцелярії і т. ін). У двері встромилися пики головного наглядача й писарчука-протоколіста (Ю. Хорунжий).  Словник української мови у 20 томах
3. протоколіст — Протоколі́ст, -та; -лі́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)