проторувати

проторува́ти

-ую, -уєш, перех.

Док. до торувати.

Значення в інших словниках

1. проторувати — проторува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проторувати — ПРОТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до торува́ти. Як на образі вправного різьбяра, на стежі, що він протарував, не лишилося слідів чорної роботи (В. Підмогильний); * Образно. – Поки я жив – живе надія: Я проторую шлях в Берлін! (С. Крижанівський).  Словник української мови у 20 томах
3. проторувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. проторувати — Проторува́ти, -ру́ю, -єш гл. Протереть, угладить дорогу.  Словник української мови Грінченка