проторувати

ПРОТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.

Док. до торува́ти.

Як на образі вправного різьбяра, на стежі, що він протарував, не лишилося слідів чорної роботи (В. Підмогильний);

* Образно. – Поки я жив – живе надія: Я проторую шлях в Берлін! (С. Крижанівський).

Значення в інших словниках

1. проторувати — проторува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проторувати — -ую, -уєш, перех. Док. до торувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проторувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. проторувати — Проторува́ти, -ру́ю, -єш гл. Протереть, угладить дорогу.  Словник української мови Грінченка