проторувати
ПРОТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що.
Док. до торува́ти.
Як на образі вправного різьбяра, на стежі, що він протарував, не лишилося слідів чорної роботи (В. Підмогильний);
* Образно. – Поки я жив – живе надія: Я проторую шлях в Берлін! (С. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проторувати — проторува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проторувати — -ую, -уєш, перех. Док. до торувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проторувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- проторувати — Проторува́ти, -ру́ю, -єш гл. Протереть, угладить дорогу. Словник української мови Грінченка