1. Словник української мови Грінченка

проторувати

Проторува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Протереть, угладить дорогу.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проторувати — проторува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проторувати — -ую, -уєш, перех. Док. до торувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проторувати — ПРОТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до торува́ти. Як на образі вправного різьбяра, на стежі, що він протарував, не лишилося слідів чорної роботи (В. Підмогильний); * Образно. – Поки я жив – живе надія: Я проторую шлях в Берлін! (С. Крижанівський). Словник української мови у 20 томах
  4. проторувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови