проторохтіти
ПРОТОРОХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, док., розм.
1. без прям. дод. Проїхати з торохтінням.
В'їхали в місто. Хутко проторохтіли улицями (Марко Вовчок);
За цілі кілометри чути, як десь проторохтить гарба із ферми в степ (О. Гончар);
Хто десь в селі проторохтів гарбою. Та й знову тиша тугою бринить (Л. Костенко).
2. що. Вимовити швидко, голосно.
– Я не хочу їсти, – ледве чутно промовила Марія.. – Хочеш, хочеш!.. – швидко й бездумно проторохтіла Інна (Д. Ткач).
3. без прям. дод. Торохтіти якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проторохтіти — проторохті́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проторохтіти — див. сказати Словник синонімів Вусика
- проторохтіти — -хчу, -хтиш, док., розм. 1》 неперех. Проїхати з торохтінням. 2》 перех. Вимовити швидко, голосно. 3》 неперех. Торохтіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проторохтіти — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
- проторохтіти — Проторохтіти, -хчу, -тиш гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71). Словник української мови Грінченка