проторохтіти

ПРОТОРОХТІ́ТИ, хчу́, хти́ш, док., розм.

1. без прям. дод. Проїхати з торохтінням.

В'їхали в місто. Хутко проторохтіли улицями (Марко Вовчок);

За цілі кілометри чути, як десь проторохтить гарба із ферми в степ (О. Гончар);

Хто десь в селі проторохтів гарбою. Та й знову тиша тугою бринить (Л. Костенко).

2. що. Вимовити швидко, голосно.

– Я не хочу їсти, – ледве чутно промовила Марія.. – Хочеш, хочеш!.. – швидко й бездумно проторохтіла Інна (Д. Ткач).

3. без прям. дод. Торохтіти якийсь час.

Значення в інших словниках

1. проторохтіти — проторохті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проторохтіти — див. сказати  Словник синонімів Вусика
3. проторохтіти — -хчу, -хтиш, док., розм. 1》 неперех. Проїхати з торохтінням. 2》 перех. Вимовити швидко, голосно. 3》 неперех. Торохтіти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проторохтіти — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст.  Словник синонімів української мови
5. проторохтіти — Проторохтіти, -хчу, -тиш гл. Прогромыхать. Хутко проторохтіли вулицями. МВ. (О. 1862. III. 71).  Словник української мови Грінченка