Великий тлумачний словник сучасної мови

протратити

протра́тити

див. протрачувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. протратити — протра́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протратити — ПРОТРА́ТИТИ див. протра́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. протратити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. протратити — Протратити, -чу, -тиш гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.  Словник української мови Грінченка