протрачувати

протра́чувати

-ую, -уєш, недок., протратити, -ачу, -атиш, док., перех., розм.

Те саме, що витрачати.

Значення в інших словниках

1. протрачувати — протра́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. протрачувати — ПРОТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., що, розм. Те саме, що витрача́ти. Гроші, зароблені фірманкою або в Молдові, протрачував [Петро] і вертав до неї [сестри] з порожніми руками (О. Кобилянська); Екзамен зближався. Страху-страху!...  Словник української мови у 20 томах
3. протрачувати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови