протрачувати

ПРОТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТРА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., що, розм.

Те саме, що витрача́ти.

Гроші, зароблені фірманкою або в Молдові, протрачував [Петро] і вертав до неї [сестри] з порожніми руками (О. Кобилянська);

Екзамен зближався. Страху-страху!.. Не один [учень] останню копійку протратив на свічки та молився по цілих ночах (А. Свидницький).

Значення в інших словниках

1. протрачувати — протра́чувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. протрачувати — -ую, -уєш, недок., протратити, -ачу, -атиш, док., перех., розм. Те саме, що витрачати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протрачувати — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови