Великий тлумачний словник сучасної мови

професура

професу́ра

-и, ж.

1》 Посада професора (у 1 знач.).

2》 збірн. Професори.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. професура — професу́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. професура — ПРОФЕСУ́РА, и, ж. 1. Посада професора (у 1 знач.). Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися до професури (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. професура — професу́ра (нім. Professur, від лат. professor – викладач) 1. Звання й посада професора, професорська кафедра з якої-небудь дисципліни. 2. Професори.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. професура — Професу́ра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)