прохоплювати

прохо́плювати

-ює, недок., прохопити, -хопить; мн. прохоплять; док., перех., розм.

Пронизувати, проймати (про холод, сирість і т. ін.).

|| Охоплювати кого-небудь, викликаючи біль, страждання тощо (про відчуття, почуття і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. прохоплювати — прохо́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прохоплювати — ПРОХО́ПЛЮВАТИ, ює, недок., ПРОХОПИ́ТИ, хо́пить; мн. прохо́плять; док., кого, що, розм. Пронизувати, проймати (про холод, сирість і т. ін.). Холод прохоплює до кісток (З. Тулуб); Холодний протяг наскрізь прохоплює одежу (Ю. Яновський); // безос.  Словник української мови у 20 томах
3. прохоплювати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови