Великий тлумачний словник сучасної мови

процвіт

про́цвіт

-у, ч.

Розквіт, розвій.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. процвіт — Про́цвіт, -ту м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.  Словник української мови Грінченка