процвіт

Про́цвіт, -ту

м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.

Значення в інших словниках

1. процвіт — -у, ч. Розквіт, розвій.  Великий тлумачний словник сучасної мови