прочуватися

прочува́тися

-аюся, -аєшся, недок., прочутися, -уюся, -уєшся, док.

1》 розм. Те саме, що чутися 1).

2》 заст. Прокидатися.

|| Опам'ятовуватися, притомніти.

Значення в інших словниках

1. прочуватися — прочува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прочуватися — ПРОЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. розм. Те саме, що чу́тися 1. Безнадійний, покірний сум, примирення з усім на світі прочувалися в його рівному голосі (З.  Словник української мови у 20 томах
3. прочуватися — ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови