Великий тлумачний словник сучасної мови

прочіл

про́чіл

-чола і прочолок, -лка, ч., зах.

1》 Передня частина хати.

2》 Вершина гори.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прочіл — див. вершина  Словник синонімів Вусика
  2. прочіл — ПРО́ЧІЛ, чолу, ч., діал. 1. Передня частина хати. Беззвучно хитнулися на змащених петлях двері, і вона [Анеля] побачила дебелу постать, яка майже затулила прочіл (Валерій Шевчук). 2. Вершина гори.  Словник української мови у 20 томах
  3. прочіл — Прочіл, -чола, прочолок, -лка м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.  Словник української мови Грінченка