прочіл

ПРО́ЧІЛ, чолу, ч., діал.

1. Передня частина хати.

Беззвучно хитнулися на змащених петлях двері, і вона [Анеля] побачила дебелу постать, яка майже затулила прочіл (Валерій Шевчук).

2. Вершина гори.

Значення в інших словниках

1. прочіл — див. вершина  Словник синонімів Вусика
2. прочіл — -чола і прочолок, -лка, ч., зах. 1》 Передня частина хати. 2》 Вершина гори.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прочіл — Прочіл, -чола, прочолок, -лка м. 1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57. 2) Вершина горы. Желех.  Словник української мови Грінченка