Словник української мови у 20 томах

прочхатися

ПРОЧХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Чхаючи, позбавитися неприємного відчуття в носоглотці.

Понюхав [маляр] кабаки, прочхавсь, протер очі полою (Г. Квітка-Основ'яненко);

Найгірше було низькорослому бійцеві. Йому особливо часто випадало сьорбати набігаючу хвилю і, прочхавшись, він голосно чортихався (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. прочхатися — прочха́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прочхатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Чхаючи, позбутися неприємного відчуття в носоглотці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прочхатися — Прочхатися, -ха́юся, -єшся гл. Прочихаться, вычихаться. Понюхав табаки, прочхавсь, протер очі полою. Кв.  Словник української мови Грінченка