прочухатися
ПРОЧУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Прийти до пам'яті; опом'ятатися.
– Треба їх [старшин] захопити зненацька, піднести на раді готовеньке, щоб не прочухалися (З. Тулуб);
* Образно. Можна, звісно, заспокоїтися науковим діагнозом: мовляв, типовий колоніальний синдром, онде Ірландія й за сімдесят літ незалежності від нього не прочухалась (О. Забужко).
2. Чухатися (у 1, 2 знач.) якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)