прочуханка

ПРОЧУХА́НКА, и, ж., розм.

Те саме, що прочуха́н.

Смутна і невесела ходила по своїй хаті.. конотопська відьма Явдоха Зубиха після прочуханки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мабуть, до лісника він сьогодні не піде .. Мати може прийти раніш, як учора, і тоді буде Петрикові добра прочуханка (В. Кучер);

Сиволап вирішив, що Лобанов дізнався про його пиятики. Він втягнув голову в плечі і приготувався до прочуханки (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. прочуханка — прочуха́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прочуханка — (кара) натруска, хлоста, д. халазія, (догана) нагінка; (бійка) наминачка, с. бій.  Словник синонімів Караванського
3. прочуханка — див. прочухан  Словник синонімів Вусика
4. прочуханка — -и, ж., розм. Те саме, що прочухан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прочуханка — дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка. 1. Дуже лаяти кого-небудь. Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький). 2. Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь.  Фразеологічний словник української мови
6. прочуханка — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм.  Словник синонімів української мови