прочуханка

ПРОЧУХА́НКА, и, ж., розм.

Те саме, що прочуха́н.

Смутна і невесела ходила по своїй хаті.. конотопська відьма Явдоха Зубиха після прочуханки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Мабуть, до лісника він сьогодні не піде .. Мати може прийти раніш, як учора, і тоді буде Петрикові добра прочуханка (В. Кучер);

Сиволап вирішив, що Лобанов дізнався про його пиятики. Він втягнув голову в плечі і приготувався до прочуханки (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прочуханка — прочуха́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
прочуханка — (кара) натруска, хлоста, д. халазія, (догана) нагінка; (бійка) наминачка, с. бій. Словник синонімів Караванського
прочуханка — див. прочухан Словник синонімів Вусика
прочуханка — -и, ж., розм. Те саме, що прочухан. Великий тлумачний словник сучасної мови
прочуханка — дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка. 1. Дуже лаяти кого-небудь. Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький). 2. Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь. Фразеологічний словник української мови
прочуханка — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм. Словник синонімів української мови