прочухан
ПРОЧУХА́Н, а, ч., розм.
1. Покарання побоями.
Це [любов до свого народу] єднало нас. і тому взаємна дружня приязнь не суперечила взаємному словесному прочуханові (Б. Антоненко-Давидович);
– Ух! – каже [Тур], здригнувшись. – Братику, мені не знать що показалось... Проклятий прочухан зачинає кидати мене в трясцю (П. Куліш);
– Що ж ти мовчиш, як питають? Чи, може, схотів прочухана?.. (М. Зеров);
Мати – це мати, а батько – не тільки доброта, любов і тяжкий труд, а й невблаганна совість, і суворість, і добрий прочухан (О. Ільченко);
// Бій, пов'язаний з великими втратами.
Табір був укріплений хіба ж так! Мабуть, тут набиралися сил есесівські головорізи, оклигуючи після прочуханів на Східному фронті (П. Загребельний).
2. перен. Сувора догана, дорікання.
[Анна:] Спізнилась знов! Ну, буде прочухан... (І. Кочерга);
Ніби випадково передав [Кузьмін] їй того віршика в книзі.. і мовчки пішов з бібліотеки. Кілька днів не заходив – боявся прочухана (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- прочухан — прочуха́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прочухан — (кара) натруска, хлоста, д. халазія, (догана) нагінка; (бійка) наминачка, с. бій. Словник синонімів Караванського
- прочухан — I гарт (завдати гарту), духопел, духопелики, клад, кучми, нагінка, натруска, прочуханка, чос. (див. бити) II див. кара Словник синонімів Вусика
- прочухан — -а, ч., розм. 1》 Покарання побоями. || Бій, пов'язаний з великими втратами. 2》 перен. Сувора догана, дорікання. Давати прочухана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочухан — дава́ти / да́ти прочуха́нки (прочуха́на) кому і без додатка. 1. Дуже лаяти кого-небудь. Дала мені мама доброї прочуханки й заборонила зовсім виходити з двору (І. Нечуй-Левицький). 2. Бити, суворо карати кого-небудь; громити, розправлятися з кимсь. Фразеологічний словник української мови
- прочухан — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм. Словник синонімів української мови
- прочухан — Прочуха́н, -на; -ха́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прочухан — Прочухан, -на м. прочуханка, -ки, ж. Трепка, потасовка. Дали нам греки прочухана і самого Енея пана в три вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Ой там на долині жуки бабу повалили і сорочку зняли, прочуханки дали. Чуб. V. 1128. Словник української мови Грінченка