прочухан

ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., НАКА́ЧКА розм. (настанова, повчання з суворим несхваленням чиєїсь поведінки). Потьомкін не переставав терзати його всякими причіпками та доганами: то за провину якогось офіцера, то за небожа, що його Олександр Васильович тримав при собі (С. Добровольський); Запальна, пристрасна і нетерпляча, вона зовсім нехтувала небезпекою.., за що вже не раз мала нагінку від Ласточкіна та інших товаришів (Ю. Смолич); — Я знаю Астеміра здавна, — сказав Хамід, — людина славна.. Від гани він тепер умре (І. Вирган); Куратор доручив окружному інспекторові зробити вчителеві гостру нагану (А. Кримський); — Треба мені ховатись з своїм коханням од людського ока, од людського осуду (І. Нечуй-Левицький); Людська осуда впала на голову Чумакам (К. Гордієнко); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями? (М. Слабошпицький); Збирався подзвонити з заводу, щоб не шукати їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Яновський); Хомі дали добру прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко); Не те що про батька — про себе подумати нема коли. Дзвінки, накачки, виклики (О. Гончар).

ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙ розм., ЛУ́ПКА розм., ХЛЬОСТ (ХЛЬОСТА) розм., ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., ПРИПА́РКА ірон., ЛУ́ПЕНЬ діал., ХЛЬО́РА діал., ХАЛАЗІ́Я діал. — Він свою першу жінку канчуком сік, — і вмерла, бідна, від його побоїв (І. Франко); Софії хотілося розчинити вікно, припинити це жорстоке биття, але сусіда вже й сам випустив з рук козу (А. Шиян); — Невже це мій син? ..І оце він у вас — без грозьби та бійки — підлогу миє? (О. Гончар); Бою більше не буде, а під арешт саджатимуть (Словник Б. Грінченка); — Нехай уже буде вам ся потіха за ту лупку, що ви через мене дістали (переклад М. Лукаша); Іноді.. йому перепадало від панських гавкунів у вигляді реквізиції рибальських снастей і хльосту канчуками (С. Добровольський); — Ніжиться, мажеться, аж слина йому котиться.. Так би, здається, взяв його та й такої хльости йому задав!.. (В. Винниченко); (2-а дівчина:) Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); — Хочесь вам Різо́к та буків скоштувати?.. Таку прочуханку задам, Що й внуки будуть пам'ятати! (І. Франко); Кирило Тур видержав усі чотири киї, не покривившись.. — Добре, — каже, — парять у нас у січовій лазні.. Після такої припарки не заболять уже ні плечі, ні поясниця (П. Куліш); Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розходжує (чоловік) з музикою по ярмарках, а чортяка тим часом готує йому добру халазію (О. Стороженко).

ПОКАРА́ННЯ (засіб впливу на того, хто вчинив якийсь злочин, має якусь провину тощо), КА́РА, ПОКУ́ТА, ПОКА́РА поет., книжн., КА́РНІСТЬ заст.; РОЗПРА́ВА (жорстоке або несправедливе); ЕКЗЕКУ́ЦІЯ заст. (тілесне); ПРОЧУХА́Н розм., ТЮ́ЖКА розм., БІЙ заст. (покарання побоями); СТЯ́ГНЕННЯ (офіційне, за невиконання або порушення чогось); САМОСУ́Д (самочинне, без відома влади, суду). Те, що командир полку не поклав на нього жодного покарання, а, навпаки, дав йому важливе доручення, особливо бентежило (Л. Смілянський); В дитинстві я прекрасну казку чув Про Прометея, мужнього титана, Що з неба для людей огонь приніс, Не побоявшись Зевсової кари (Л. Дмитерко); — Сидить малює, ніби панич... О Господи, за що послав на мене таку покуту?! (Вас. Шевчук); — Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду-звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти (переклад М. Лукаша); Почалися тоді в нас карності щоденні, щоденний плач (Марко Вовчок); — Рости ж, синку, в забаву, Козачеству на славу, Воріженькам в розправу! (пісня); Екзекуція мала відбутися на очах усього села — аби ні в кого не виникало сумнівів щодо твердості місцевої влади (М. Олійник); (2-а дівчина:) Ходім до матері, а то ще дадуть прочухана! (М. Старицький); Дав же він йому тюжки — буде пам'ятати, як лаятись (Словник Б. Грінченка); Намісник засудив винуватця до шибениці, а перед тим, як повісити, мали провести його по місту з батоговим боєм (переклад М. Лукаша); Замість існуючих багатьох дисциплінарних стягнень (у Кодексі про працю) запроваджуються два: догана і звільнення (з газети).