проігнорувати

проігнорува́ти

-рую, -руєш, док., перех.

1》 Умисно не помітити кого-небудь, не звернути уваги на кого-небудь.

2》 Нехтувати чим-небудь, не брати до уваги що-небудь.

Значення в інших словниках

1. проігнорувати — проігнорува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проігнорувати — ПРОІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що. Навмисне не помітити, не звернути уваги, знехтувати. Якось побачила в себе перші сивини. Дивно, що вони зовсім її не приголомшили. Маріїні жіночі амбіції проігнорували цей факт (М. Слабошпицький).  Словник української мови у 20 томах