проігнорувати

ПРОІГНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.

Навмисне не помітити, не звернути уваги, знехтувати.

Якось побачила в себе перші сивини. Дивно, що вони зовсім її не приголомшили. Маріїні жіночі амбіції проігнорували цей факт (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. проігнорувати — проігнорува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проігнорувати — -рую, -руєш, док., перех. 1》 Умисно не помітити кого-небудь, не звернути уваги на кого-небудь. 2》 Нехтувати чим-небудь, не брати до уваги що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови