проїхати

прої́хати

див. проїжджати I.

Значення в інших словниках

1. проїхати — прої́хати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проїхати — ПРОЇ́ХАТИ див. проїжджа́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
3. проїхати — Ду, -деш, док. 1. Пропустити, втратити. 2. Закрити тему розмови, справу тощо. Так, проїхали цю тему. Не хочу більше про це говорити, а тим більше — сваритись.  Словник сучасного українського сленгу
4. проїхати — (-їду, -їдеш) док.; мол. Не почути або не зрозуміти сказаного. Я проїхав, що ти говорив. ПСУМС, 58.  Словник жарґонної лексики української мови
5. проїхати — ні (ані́) пройти ні (ані́) прої́хати. 1. Не можна дістатися куди-небудь (перев. через розгрузлість ґрунтової дороги в дощі). Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз’юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати (М. Понеділок).  Фразеологічний словник української мови
6. проїхати — ПРОЇ́ХАТИ (де-небудь, повз когось, щось — про людей або засоби пересування), ПРОКОТИ́ТИСЯ розм., ПРОКОТИ́ТИ розм., ПРОКАТА́ТИ розм. рідше; ПРОТРЯСТИ́СЯ розм., ПРОТРУСИ́ТИСЯ розм. (нерівною дорогою або в тряському екіпажі). — Недок.  Словник синонімів української мови
7. проїхати — Прої́хати, -ї́ду, -ї́деш; прої́дь, -ї́дьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. проїхати — ПРОЇ́ХАТИ див. проїжджа́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
9. проїхати — Проїхати см. проїздити.  Словник української мови Грінченка