проїжджати

проїжджа́ти

I -аю, -аєш і проїздити, -їжджу, -їздиш, недок., проїхати, -їду, -їдеш, док.

1》 перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де-небудь за допомогою засобів пересування.

|| Пересуватися, їхати де-небудь (про засоби пересування).

|| чим. Їхати верхи на коні або пересуватися за допомогою транспортних засобів.

|| тільки док., рідко. Їдучи яким-небудь транспортом, дістатися до якогось місця, пункту і т. ін.

|| перев. док., розм. Ковзаючись, просунутися по чому-небудь.

|| перев. док., перен., розм. Провести чимсь по чому-небудь.

2》 неперех. і рідко перех., повз кого – що, біля (коло, мимо і т. ін.) кого – чого. Їхати, залишаючи когось, щось осторонь, збоку, позаду, не зупиняючись біля кого-, чого-небудь; минати.

|| перех. Їдучи, пропускати потрібну зупинку, місце, пункт і т. ін., не зупинятися там.

3》 тільки док., перех. і неперех. Подолати якусь відстань.

|| Їхати (у 1 знач.) якийсь час.

4》 тільки недок., перех. і неперех. Їдучи, долати якусь відстань за певний відрізок часу.

II -аю, -аєш і рідко проїжджувати, -ую, -уєш, недок., проїздити, -їжджу, -їздиш, док.

1》 перех. Привчати (коня) ходити в упряжі або під сідлом; об'їжджати.

|| Їздити на коні, щоб він не застоювався.

2》 тільки док., перех. і неперех. Їздити (у 2 знач.) якийсь час.

|| перех., розм. Пропустити якийсь період, упустити якийсь момент, їздячи.

3》 тільки док., перех., розм. Їздячи де-небудь, витратити кошти.

4》 перех. Багато їздячи, торувати (дорогу, колію і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. проїжджати — проїжджа́ти 1 дієслово недоконаного виду їхати проїжджа́ти 2 дієслово недоконаного виду виїжджати коня; їздити якийсь час; витратити кошти в дорозі рідко  Орфографічний словник української мови
2. проїжджати — ПРОЇЖДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПРОЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ПРОЇ́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. що і без прям. дод., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де-небудь за допомогою засобів пересування. Сонце геть повернуло на захід, як ви рушили з місця.  Словник української мови у 20 томах
3. проїжджати — ПРОЇ́ХАТИ (де-небудь, повз когось, щось — про людей або засоби пересування), ПРОКОТИ́ТИСЯ розм., ПРОКОТИ́ТИ розм., ПРОКАТА́ТИ розм. рідше; ПРОТРЯСТИ́СЯ розм., ПРОТРУСИ́ТИСЯ розм. (нерівною дорогою або в тряському екіпажі). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. проїжджати — Проїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. проїжджати — ПРОЇЖДЖА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПРОЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., ПРОЇ́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. перех. і неперех., де, по чому, чим, через що. Їхати, рухатися де-небудь за допомогою засобів пересування. Сонце геть повернуло на захід, як ви рушили з місця.  Словник української мови в 11 томах