прянистий

пря́нистий

-а, -е, розм.

Те саме, що пряний 3).

Значення в інших словниках

1. прянистий — пря́нистий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прянистий — ПРЯ́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що пря́ний 3. Пароплав ішов по Дніпру вниз. Пружний вітерець дихав йому назустріч прісною свіжістю великих вод, тонким прянистим духом далеких степів (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. прянистий — Прянистий, -а, -е = пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.  Словник української мови Грінченка