пряничок

пря́ничок

-чка, ч.

Зменш.-пестл. до пряник.

Значення в інших словниках

1. пряничок — пря́ничок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пряничок — ПРЯ́НИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пря́ник. Уляна промочила смажні його уста водою. – Мій голубоньку! Ось же твій пряничок. На! (Панас Мирний); [Марта:] Вдачу твою мати знають, то й на ласощі розживуться: і прянички, й калачі будуть (С.  Словник української мови у 20 томах