прірва
прі́рва
-и, ж.
1》 Провалля зі стрімкими урвищами по краях, велика і глибока яма або яр; стрімке урвище.
|| Гірська ущелина, на дні якої тече річка, гірський потік; урвище стрімкого правого берега великої ріки.
Опинятися над прірвою — потрапляти в скрутне становище.
2》 перен. Незгода або відмінність між ким-, чим-небудь, викликана принциповими суперечностями.
3》 рідко. Яма в річці, морі, де утворюється вир; чорторий.
4》 Місце прориву греблі, загати і т. ін.; вирва.
5》 вульг. Те саме, що пелька 2).
|| Те саме, що ненажера.
Великий тлумачний словник сучасної української мови