псих —
ПСИХ, а, ч., фам. Психічно неврівноважена людина. – Якщо вона не шизофренічка, то просто – псих! (О. Донченко); Куля одразу ж прошила пілотку. – Якийсь псих! – буркнув Микола. – Хіба одразу не видно, що показую [опудало]? (Ю. Яновський); – Знаю..
Словник української мови у 20 томах
псих —
БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил.
Словник синонімів української мови