Великий тлумачний словник сучасної мови

птахівник

птахівни́к

-а, ч.

Фахівець із птахівництва.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. птахівник — птахівни́к іменник чоловічого роду, істота фахівець з птахівництва  Орфографічний словник української мови
  2. птахівник — ПТАХІВНИ́К, а́, ч. Фахівець із птахівництва. То брат – птахівник не доглядить, що в курнику продрали куниці дірку (Н. Королева); Увагу птахівників привертає питання вирощування птиці протягом цілого року (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. птахівник — Птахівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)